- поліцмейстер
- —————————————————————————————поліцме́йстеріменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
поліцмейстер — а, ч. У деяких країнах, а також в дореволюційній Росії – начальник поліції у містах і містечках … Український тлумачний словник
обер-поліцмейстер — а, ч. У Німеччині і царській Росії – старший поліцмейстер … Український тлумачний словник
обер-поліцмейстер — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
поліцеймейстерський — а, е. Прикм. до поліцмейстер. || Належний, властивий поліцмейстеру … Український тлумачний словник
поліцеймейстер — а, ч. Те саме, що поліцмейстер … Український тлумачний словник
поліцмейстерський — а, е. Прикм. до поліцмейстер … Український тлумачний словник
обер-поліцмейстерський — а, е. Прикм. до обер поліцмейстер … Український тлумачний словник